Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок

Захворювання розвивається у людей, що страждають цукровимм діабетом. Характеризується ураженням як дрібних судин (мікроангіопатії), так і артерій середнього і великого калібру (макроан-гіопатії). Основною причиною судинних уражень є метаболічні порушення, викликані інсуліновою недостатністю. При діабетичних мікроангіопатіях (капіляропатіях) найбільш суттєві морфологічні зміни виникають в судинах мікроциркуляторного русла (артеріолах, капілярах і венулах). Вони виражаються у потовщенні базальних мембран, пролыферацыъ ендотелыю, відкладенні у стінках судин PAS-позитивних речовин, що веде до звуження їх просвіту і облітерації. У результаті цих змін погіршується мікроциркуляція і настає гіпоксія тканин. При діабетичних макроангіопатіях в стінках магістральних артерій виявляються зміни, характерні для облітеруючого атеросклерозу. Це пов’язано з тим, що на тлі цукрового діабету створюються сприятливі умови для розвитку атеросклерозу,який уражає більш молодий контингент хворих, ніж зазвичай, і швидко прогресує.

Клініка і діагностика:

Діабетична мікроангіопатія нижніх кінцівок зустрічається у різних вікових групах. Клінічна картина схожа з таковою при облітеруючому ендартериїті. В той же час напротязі ангіопатій є деякі специфічні особливості: 1) раннє приєднання симптомів полsневриту різного ступеню вираженості (від почуття паління і оніміння окремих ділянок або усієї стопи до вираженого больового синдрому); 2) поява трофічних язв і навіть гангрени пальців стоп при збереженій пульсації периферійних артерій; 3) ангіопатія нижних кінцівок, як правило, поєднується з ретино- і нефропатіями. Клінічна картина діабетичних макроангіопатій складється з поєднаяння симптомоів мікроангіопатій і атеросклероза магістральних артерій. Серед останніх частіше уражаються підкоління артерія і її гілки. На відміну від облітеруючого атеросклерозу діабетична макроангіопатія нижніх кінцівок характеризується більш тяжким і прогресуючим протіканням, що нерідко закінчується розвитком гангрени. У зв’язку з високою схильністю хворих цукровим діабетом інфекції гангрена часто буває вологою. Наявність симптомів ішемії нижніх кінцівок у хворих, що страждають цукровим діабетом, дає можливість запідозрити діабетичну ангіопатію. Для уточнення діагнозу використовуються ті ж спеціальні інструментальні методи дослідження, що й при інших облітеруючих захворюваннях артерій. 

Лікування:

Основною умовою успішного лікуваня діабетичних ангіопатій є оптимальна компенсація цукрового діабету, а також нормалізаціия порушеного метаболізму углеводів, жирів, білків. Це досягається призначенням індивідуальної фізіологічної дієти з обмеженням легкозасвоюваних вуглеводів і тваринних жирів, а також адекватної терапії інсуліном і його аналогами. Для покращення кровообігу у нижніх кінцівках застосовують комплекс тих самих консервативних заходів, що й при інших облітеруючих захворюваннях. Наявність сухої гангрени не є протипоказанням до проведення консервативної терапії, яка нерідко веде до муміфікації обмежених некротичних ділянок та їх самовідторгнення. 

На ранніх стадіях захворювання хороші результати дає поперекова симпатектомія. При діабетичних макроангіопатіях здійснимі реконструктивні операції на судинах, що дозволяють не тільки відновити магістральний кровотік, але і поліпшити кровообіг в мікроциркуляторному руслі. У разі потреби операція може бути завершена посіченням некротизованих тканин. Поширення некротичного процесу з пальців на стопу, розвиток вологої гангрени, наростання симптомів загальної інтоксикації є свідченнями до ампутації кінцівки. При цьому рівень ампутації залежить від ступеню ураження магістральних артерій і стану колатерального кровообігу.

дізнатися більше>>

* * *